ЗАМАЛО
Неохоче впускаємо літні останні дні.
Вже минуло й Петра, й Іллі…
І навіть земля, за сезон недогріта,
Котить сльози свої по ріллі.
Недоносили бджоли меду,
В полі соняхи недоцвіли.
І мені ще пожити треба,
Треба доніжитись у теплі.
Я сьогодні прощалась з літом.
Вересневий вже вітер гуляв
І у вчора тягнуло магнітом -
На губись ні на мить. Carpe diem.
Комментариев нет:
Отправить комментарий