Коханий мій, я ж мандрівниця.
В мандрівниць не буває коханих.
Милий мій, на шахівниці
Весь світ. Нам не дано,
Нам не велено свідомо
Кохатись щоночі
У тій же постелі.
Треба виходити в гори,
Треба іти в пустелі
Їсти густий пісок
Плакати разом з хмарами
Милий мій, знаєш, мабуть
Я не з тієї породи
Не з тієї епохи
Мій путь
Пролягає крізь Анди на схід:
Топтати густий пісок
Хай ритми ведуть в танок,
Тиснути сік із гранатів.
Коханий мій, знаєш, мабуть
Мандрівниці не вміють кохати.