10

МОЖЕШ НЕ

Ти можеш не вірити моїм словам

Ти можеш не чути, забути, забити,

Приспати задимленим подихом

Блиск у очах і ватру в Карпатах.

Місто не може не дихати, правда,

В місті так важко не бути своїм,

Але так складно вночі засинати

І бути вірним собі.

На плакатах

Лишати обличчя і очі

І трохи волосся,

Аби тебе впізнавали

В тролейбусі і БЕЗ макіяжу.

Так важко заснути, коли не один.

Коли не он-лайн, а так, - поміж іншим,

Завис між реальністю й неозвученим віршем.

Між сивим світанням й незавершеним днем.

Цей острів не вартий твого поривання

Купити квиток і завести гарем.

Збудувати халупу, посадити кокос,

Прокидати пісок, ніби сніг, від порогу.

Ловити птахів і морських їжаків,

Робити із них бутерброди в дорогу.

Вибирати собі робінзонське життя,

Так, ніби це порятунок від себе.

Так, ніби це доведе до пуття

Те, що це місто зробило із тебе.