9

*   *  *

Перед тим як не спиться

Загадаєш бажання наосліп

Поцілуєш чужі повіки

Забудеш на мить про поспіх.

Закриєш очі, відчуєш холод,

Уявиш план дій на завтра.

І замість пірнути у морок

Розкинеш відьмацькі карти.

Рахуватимеш не овець, а діри

Не в душі, а у власнiм бюджеті.

Неприємний такий для шкіри

Дотик сталі на твоїй манжеті.

Не дихаєш, скоріш, задихаєшся.

Ніч накрила миршавим пледом

Місто, в якім залишаєшся

Віднедавна, тільки-но, леда...

На втому не можеш закрити очі,

Швидше вона їх тобі закриє.

І ти не помітиш, як в прóстинні ночі

Зима опаде чимось білим на вії…