7

Кому потрібна монументальність,

Коли довкола стільки пафосу?

Така, просто, наша ментальність,

Що з’явилась з мозаїки хаосу.

І це не моя відповідальність,

Що все довкола швидкоминуче,

Що очей твоїх радіальність,

Як вовняний светр, кусюча.

І вже не  варто псевдореальність

Міняти на хризантеми жовті.

Хтось придумав був геніальність

Самотнім ранком у жовтні.

День заплутався в лабіринтах,

Ми не зуміли спинити час.

На чорно-білих газетних принтах

Тіні грають вечірній джаз.