Możesz nie

Iryna Wikyrczak Możesz nie   Możesz nie wierzyć moim słowom Możesz nie słyszeć, zapomnieć, zabić, Przespać, uśpić zadymionym oddechem Błysk w oczach i ognisko w Karpatach. Miasto nie może nie oddychać, to prawda, W mieście tak trudno nie być swoim  Ale tak ciężko w nocy zasypiać I być wiernym sobie. Na plakatach nie zmieniać twarzy i oczu I jeszcze włosów, Żeby cię rozpoznawali W trolejbusie i BEZ makijażu. Tak trudno zasnąć jeśli nie jesteś sam Jeśli nie jesteś on-line, ale tak, pomiędzy, Zawieszony między rzeczywistością a niewypowiedzianym wierszem. Pomiędzy siwym świtaniem a nie zakończonym dniem. Nie warto marzyć o tej wyspie, Kupisz bilet i założysz  harem. Zbudujesz dom, zasadzisz kokos, Będziesz odgarniać piasek niczym śnieg z pod progu, Łapać ptaki i morskie jeże, Robić z nich kanapki na drogę, Wybierzesz dla siebie życie Robinsona  Jakby to był ratunek przed sobą samym Jakby to miało przywrócić do porządku  To co miasto uczyniło z ciebie. * * * Choćbym nie wiem ile razy zmieniała torebki  na ramię jesienią ich zawartość pozostaje niezmienna: wrześniowe papierowe rękawiczki, pogniecione notatki, wytarty terminarz, czerwony długopis nauczyciela ruchliwy zielony portfel. po którym spaceruje wiatr listek zapisany labiryntem liter, garść  smutku, kilka żartów puszka zakonserowowanych wspomnień, książka napisana łacinką, myśli ułożone cyrylicą, jednolita ochrona od deszczu, malowana w maki. Jak zawsze – chaos typowy dla siedliska kobiecych dusz. Co począć. Jesień.   Koniki morskie  Jeśli deptak  w centrum miasta jest niebieskim dnem zatoki a ludzie sennymi rybami przecinającymi poranne powietrze o wilgotności dziewięćdziesiąt dziewięć procent Wtedy spacerujące  psy są cynamonowymi konikami morskimi z zakręconymi ogonami pociągłymi pyskami i wstydem w oczach. Czasami dotkną mokrymi nosami płetw przepływających obok ryb i od razu rzucają się do ucieczki. Jeśli  deptak w centrum miasta jest niebieskim dnem zatoki a ludzie sennymi rybami które ławicą rzucają się  ze skrajności w skrajność, wtedy wózki z niemowlętami, które tak ostrożnie prowadzą młode mamy są wielobarwnymi  wpół zamkniętymi  muszlami, pełnymi nadziei i kiedy kończy się zatoka ja ze swoją ławicą  skręcę za róg deptaka pójdę szukać innych ciepłych, oceanicznych prądów na komunikacyjnych szlakach miasta i w jego dopływach. Tłumaczenie: Anna Sławińska http://e-radar.pl/pl,artykuly,5,3109.html#top

Почуваюсь подрібненою
засобами пересування
(пересівання хвилин крізь сито)
ніби печиво, розчавлене черевиком.
Коли проводиш день у потязі,
то він стає як розчавлена монета на колії
тим же бісовим потягом.

ВСЕСВІТНІЙ ПОЕТИЧНИЙ РУХ

 WORLD POETRY MOVEMENT

На 21-ому поетичному фестивалі в Медельїні керівники 37 поетичних фестивалів з усього світу провели п’ятиденну зустріч, на якій з’ясовували статус поезії та поетичних фестивалів по всьому світу, аналізуючи та обговорюючи людські потреби та проблеми, беручи до уваги труднощі та досягнення, що є справою місцевих організацій, які сприяють розвитку поезії в кожному з наших міст та сіл.

На перших засіданнях обговорювався зв’язок між поезією та миром у світі і перебудовою людського духу, примиренням та відновленням добробуту, єдності та культурного різноманіття народів, матеріальної убогості та поетичної справедливості, а також дій, які б сприяли глобалізації поезії.

Учасники вирішили започаткувати Всесвітній Поетичний Рух, головною метою якого стало б сприяння співпраці між поетичними фестивалями, тим самим підсилюючи наш спільний голос.

Всесвітній Поетичний Рух визнає, що:

·         Поезія забезпечує багатозначне розуміння людського стану.

·         На відміну від думки, що мови розділяють світ, саме різноманіття мов збагачує поетичні фестивалі.

·         Всесвітній Поетичний Рух зміцнить кожен фестиваль в їх локальному та глобальному підході до потреб та вимог людей.

·         Винятковий зв’язок з народом, засвідчений на Поетичному фестивалі в Медельїні підкреслює важливість того, щоб поезія доходила до людей.

Основні цілі Всесвітнього Поетичного Руху:

·         Залучити поетів, поетичні ініціативи та організації.

·         Сприяти розвитку поетичних фестивалів по усьому світу та підтримувати їх різноманітність.

·         Посилити комунікацію між поетичними фестивалями та організаціями.

·         Просувати розвиток поетичних шкіл та інших поетичних ініціатив.

·         Вивчати розширення публіки з метою популяризації поезії та надання вільного доступу до поезії.

·         Вирішення таких проблем як видавництво, переклад та ін.

Цей рух започатковує важливий процес, що виходить за рамки окремих проблем  та створює нові можливості для поетів та поетичних організації по всьому світу –  

ми покірно відстоюємо та дбаємо про народження цього нового проекту.

Фестивалі-засновники:

Tomás Arias, поет та представник Barcelona Poesía (Іспанія)

Kwame Dawes, поет та представник Calabash International Literary Festival

Sixto Cabrera, поет та представник  Encuentro Latinoamericano de Poesía en Veracruz (Мексика)

José María Memet, поет та директор Encuentro Internacional de Poetas Chile Poesía (Чілі)

Otoniel Guevara, поет та директор Encuentro Internacional de Poetas El Turno del Ofendido (Сальвадор)

Fernando Rendón, Gabriel Jaime Franco, JairoGuzmán та  Gloria Chvatal, представники of Festival Internacional de Poesía de Medellín (Колумбія)

Alex Pausides, поет та директор Festival Internacional de Poesía de La Habana (Куба)

Fernando Valverde, поет та директор of Festival Internacional de Poesía de Granada (Іспанія)

Gaston Bellemare, директор Festival International de la Poèsie de Trois-Rivières (Канада)

Amir Or, поет та директор International Poetry Festival Sha'ar (Ізраїль)

Iryna Vikyrchak, поет та виконавчий директор Міжнародного поетичного фестивалю MERIDIAN CZERNOWITZ (Україна)

Lello Voce, поет та представник International Poetry Festival Roma Poesía та Absolute Poetry (Італія)

Rira Abbasi, поет та директор International Festival of Peace Poetry (Іран)

Graciela Araoz, поет та директор Festival Internacional de Poesía de Buenos Aires (Аргентина)

José Mármol, поет та директор Festival Internacional de Poesía de República Dominicana (Домініканська республіка)

Giovanni Gómez, поет та директор Festival Internacional de Poesía Luna de Locos (Колумбія)

Aaron Rueda, поет та представник Festival Iberoamericano de Poesía “Salvador Díaz Mirón” (Мексика)

Rodolfo Dada, поет та представник Festival Internacional de Poesía de Costa Rica (Коста Ріка)

RigobertoParedes, поет та директор Festival Internacional de Poesía de Honduras (Гондурас)

Lucy Cristina Chau, поет та директор Festival Internacional de PoesíaArsAmandi (Панама)

Marvin García, поет та директор Festival Internacional de Poesía de Quetzaltenango (Гватемала)

Vilma Reyes та Vicente Rodríguez Nietzche, поети та представники Festival Internacional de Poesía de Puerto Rico (Пуерто-Ріко)

Rafael del Castillo та Fernando Linero, поети та представники Festival Internacional de Poesía de Bogotá (Колумбія)

Gabriel Impaglioni, поет та директор Festival Internacional de PoesíaPalabra en el Mundo (Аргентина/Італія)

Ataol Behramoglu, поет та організатор International Poetry Festival of Smirna (Туреччина)

Rati Saxena, поет та директор Krytia International Poetry Festival (Індія)

Thomas Wolfhart, директор of LiteraturwerkstattBerlin (Німеччина)

Endre Ruset, поет та директор Norsk Litteraturfestival (Норвегія)

Regina Dyck, директор Poetry on the Road (Бремен, Німеччина)

Peter Rorvik, директор Рoetry Africa (Південна Африка)

Bas Kwakman, директор Poetry International Rotterdam (Нідерланди)

Céline Hémon, директор International Communications of Les Printemps des Poètes (Франція)

Zabier Hernández, директор Recital Internacional de Poesíadesde el Sur, (Колумбія)

Jack Hirschmann, поет та директор San Francisco International Poetry Festival (США)

Nikola Madzirov, поет та представник of Struga Poetry Evenings (Македонія)

Ban’ya Natsuishi, поет та директор Tokyo Poetry Festival (Японія)

Ide Hintze, поет та директор Vienna Poetry School (Австрія)

оксюморон

Без нього – це місто

Уже й не місто,

а так в’язниця на цей  сезон

осіння спека – оксюморон.

у вересні не буває крайнощів.

Вона залежна

Від слів і візій

І їй байдужа його любов

І жовта осінь

Як ящір хижий

ТикнУла носом

В обідній сон

І часто плаче

Коли одна

Бридку самотність

як сизу глину

стира з чола