РОЗА ВІТРІВ

Не я одна така

Сьогодні

Плутаю дороги і напрямки вітрів.

І так, ніби збився компас

Сплутався космос

Чи, може ми на полюсі?

Північному? Південному?

На снігу полуденному

Вляглися довгі тіні.

А, може, полюс перемістився до нас?

Ти знаєш, любий,

 З тобою хочеться жити,

Тримаючи у руках синій глобус,

І думати, що ми володіємо світом.

І що у тебе, як у бога грізний голос,

І що у мене коси Афродіти.

Знаєш, любий,  викинь компас,

Забудь про гравітацію і вітер.

Бо в нас на двох з тобою синій глобус,

Хоч ми – лише комахи в цьому світі.