Чим ближче до закінчення зими тим важче дається кожен наступний день. Розсотується багнюка по закутках, м’якшає, м’якшає в купах брудного снігу. Падає стара черепиця із дахів таких же старих літніх кухонь, - та на те вони й літні. Шукаєш себе у послідовності звуків, послідовності крапель, що падають з даху І в тому, що лишилось за вікном кухні від замерзлого шматка сала - Синиці туди більше не прилітають, не прилітають навіть дрозди. І тільки самотнім з людей – добре: їм брешуть зорі з екранів і неба Що от прийде Панна, все буде як треба, все станеться й буде, буде І навіть сусідська буда обросте целофаном і у ній зовсім скоро заквітнуть тюльпани або огірки. Орнаментами у багнюці стають тротуарні відбитки від підошов Вибачте, цей світ мені так і не підійшов, чи не знайдеться на розмір більший